|
Маленька
|
|
|
| я |
[грудень. 9-е, 2007|09:03 pm] |
здається, щось у мені сьогодні народилось... чи відродилось...
емоційний стан, якого не було жодного разу з моменту виходу на роботу у січні місяці...
щось таке справжнє-справжнє...
здатність плакати і сміятись одночасно...
це так гарно і приємно...
хочеться обіймати весь світ і радіти тому що Я Є!
 |
|
|
| ще одне спостереження... лінгвістичне... |
[травень. 6-е, 2007|09:30 pm] |
інколи я патологічно виправляю чужі помилки в розмовній мові...
подумалось...
з тими, з ким цікаво, я такого не практикую...
отже, виправляння - від нудьги та занудності спілкування... коли встигаєш задуматись ЯК з тобою говорять, а не слухаєш ЩО тобі розповідають :)
|
|
|
| (без теми) |
[травень. 2-е, 2007|10:52 pm] |
хочу клятого натхнення, бажання творити...
робота з"їдає це натхнення
дійсно, коли втягуєшся, починає подобатись... менше нервів, більше ганяння чаїв і балачок...
але ввечері як вичавлений лимон... на креатив сили не стає...
шкода..
дуже шкода...
враження наче себе втрачаю потроху...
за ці 4 вихідних я себе майже повернула... майже...
але сама думка, що зранку на роботу, вбила бажання таки сісти за рецензію...
а хотіла ж просто так... просто для себе написати... і сподобалась книга шалено...
шось не тойво
З.І. Кам"янець запам"ятався нотаріусами і дантистами :) |
|
|
| (без теми) |
[лютий. 11-е, 2007|07:54 pm] |
Всередині спокій і бажання рухатись далі.
Хочеться вияснити і усвідомити те, що зараз відбувається в житті, і вперед з новими силами.
Нечасто випадає нагода почати все з нуля.
Але не мається на увазі змінити роботу... або переїхати в інше місто...
У мене всередині з"явилось приємне відчуття, що життя подарувало мені змогу почати з початку усі свої емоції, відчуття, інакше сприймати оточуючий світ.
Можливо, це звучить якось дико... певно, я навіть дещо схожа на фріка якогось :)
Але то байдуже.
Напевно, має в житті статись якась надзвичайно сильна і вагома психологічно подія... тоді багато чого стає на свої місця... я не кажу виключно про негативні події... може, у інших інакше...
А у мене так.
Другий шанс зробити все так, як мені хочеться... так, щоб бути щасливою і дарувати радість іншим...
|
|
|
| (без теми) |
[лютий. 11-е, 2007|05:39 pm] |
Намагаюсь прийти в себе після похорон.
Нарешті усвідомила жорстоку істину про те, що яким би близьким не був тобі чоловік, коханий, друг... помирати все одно кожен буде на самоті.
Нічого песимістичного.
Просто якщо про себе не піклуватимешся сам/сама, ніхто цього не зробить замість тебе.
|
|
|
| (без теми) |
[лютий. 2-е, 2007|10:43 pm] |
Видряпуюсь із прірви, чіпляючись за найменші соломинки.
Шукаю і знаходжу позитив там, де його ніколи й не було.
Легше намагаюсь сприймати обставини, які від мене не залежать.
А загалом я видряпаюсь.
Можна не сумніватись.
Сама чи з кимось за кумпанію, але видряпаюсь.
А решта... к бісу.
І широченну посмішку навколишньому світу :-)
|
|
|
| тест |
[листопад. 5-е, 2006|05:57 pm] |
у ![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif) entertainer_а взято :)
Червона смужка — те, що я беру від світу, не даючи нічого взамін.
Синя смужка — те, що я даю світу, не потребуючи нічого взамін.
Зелена смужка — те, наскільки тійсно я пов*язана з цим світом.
|
|
|
| кахи-кахи... питаннячко :) |
[жовтень. 29-е, 2006|12:55 am] |
так от
розкажіть-но мені, старій пенсіонерці, відсталій від прогресивного і регресивного життя, шо воно таке - оте ЕМО?
і з чим його їдять?
бо як на мене, це всьо раніше називалось пубертатним/перехідним віком, і тре було його просто пережити, а зараз цілу течію вигадали... бла-бла-бла...
коротше кажучи, цікаво чи то просто нова назва пубертату, чи шось інше :)
я ж нікого не обідєла своїми словами, га? ;)
|
|
|
| Садо-мазо по-слов"янськи |
[червень. 22-е, 2006|04:16 pm] |
В нашій країні виховують жінок-мазохісток.
І обожнюють це, возвеличують.
Жінка повинна встигати скрізь - по господарству, на роботі, з дітьми.
При цьому прекрасно виглядати і бути доглянутою.
Але головне не це - головне: "Зробити все, щоб йому було добре!"
Дотримання цієї тези = гарантований невтішний діагноз психоаналітика.
Ця ж теза, яку, до речі, культивують самі жінки, приводить до автоматичної появи чоловіків-"садистів" у всіх сенсах цього слова. |
|
|
| Читати необов"язково, просто треба було це написати для себе |
[червень. 6-е, 2006|01:19 am] |
життя треба починати спочатку
повністю наново
і я цілком серйозно
пишу все це навмисно не в приватному статусі
бо в приватному це був би ше один вияв нерішучості - визначити проблему можу, а вирішити її ні
цей пост = причина бажання видалити жж = моя проблема
я перестала отримувати задоволення від того, що роблю
жж я веду з майже несвідомою думкою про тих, хто читатиме
пишу - для однієї людини
фотографую - для іншої
малюю - для третьої
тобто не направду для них, але із вічною оглядкою на їх думку
це вже навіть не очікування критики
просто думку чи сам факт - галочка навпроти
на критику я, чесно кажучи, забила трохи у тих сферах, де давненько вже
надто добре сама можу визначати недоліки і поступово їх усувати
виключення становить фотографія - в ній я поки повний профан, тому критику сприймаю так, як колись у писанині
але от незадачка - кайфу нема
оченятка не блищать більше, коли напишу щось вартісне
сприймаю кожну нову роботу як шось дане і незмінне
і це не досвід чи ріст якийсь
це тотальна апатія і несприйняття власної творчості як творчості
лиш рутина і постійні якісь обіцянки, дедлайни
я ж все одно не хочу робити свою творчість основним заняттям у подальшому житті!!!
і освіта економічна, надіюсь, пригодиться не лиш опосередковано як "корінець диплому"
вопшем, це всьо пусте
головне те, що я хочу повернути собі свій кайф
тому треба знов навчитись отримувати задоволення від творчості
як?
не знаю поки
визначусь - скажу |
|
|
| навіяло... |
[травень. 22-е, 2006|11:56 pm] |
... кількістю прочитаних за сьогодні фраз, коли усі кому не ліньки плачуться на своє життя
от цікаво, чого так люблять люди жалітись і свій депресняк іншим передавати?
ну близьким, друзям я ше розумію...
таке враження, що у інших не живи - в маслі катайся
ррррррррррррр
звиняйте
накопилось цієї чортівні |
|
|
| Унікальні істоти - під прицілом психотип "ревнивиці" |
[травень. 3-є, 2006|07:33 pm] |
Або як їх там назвати.
Попереджаю: можуть бути матюки, бо вивело з себе.
Є такі унікальні особи жіночої статі - підвид "ревнивиці".
Заїдають своїх чоловіків і оточуючих людей власними нескінченними ревнощами.
Їх є 3 типи - ревниві дружини, ревниві наречені, ревниві дівчата.
За останні кілька днів мала справу, м"яко кажучи, з усіма зазначеними. Причому і напряму, і за чужими розповідями.
Розказуватиму з найгіршого варіанту - невиліковної стадії - ревнивиць-дружин.
А потім перейду до їх первісного стану, трохи ревнивих дівчат, у яких є всі перспективи перетворитись на таких же дружин.
1. Ревниві дружини.
Ну цей підвид просто процвітає! Живуть і радіють життю...
..і по ходу псують це саме життя іншим.
Як ви ставитесь до того, що ваша "любима" половинка регулярно-щовечора перевіряє дзвінки і смс-ки на вашому мобільному? Подобається?
З такими підозрами навіть якшо не зраджував досі, зрадить вже постфактум. Щоб не звинувачували задарма.
За ці 3 дні чула про 4 подібних випадки: одружені від 5 місяців до 9 років. Зашибісь.
+ не тре забувати, що вони страшенно люблять нити і жалітись оточуючим на свою нещасну долю і козла-чоловіка.
2. Ревниві наречені.
Не так запущено, але вже патологічно.
Ну якщо ви вже живете разом, він тобі вийти заміж запропонував, то якого біса ти регулярно намагаєшся довести усім оточуючим особам жіночої статі "кто в норке хорёк"?.
Ідіотизм.
І вже почались підозри. Цікаво, а нема думки, що хтось не горить бажанням відібрати твоє "ненаглядне щастячко"? Що є просто нормальні дружні або принаймні професійні стосунки?
Пряма дорога до першого типу.
3. Ревниві дівчата.
Тут вже на усі смаки є.
Від тотального контролю до ненав"язливо-приторно "дружніх" стосунків із усіма його знайомими-жінками.
А коронне питання: "коханий, а чому я до тебе дозвонитись не могла увесь вечір? ти, напевно, дуже зайнятий був, так?"
От просто з цікавості - що вона чекає почути?
"Шлявся по стрип-барам, а потім на Окружну заїхав"?
Якщо не чекаєш, то й не питай такого.
Всьо. Попустило.
Фініш. |
|
|
| Про інтернет і людей в ньому. Навіяно розмовою в асі. |
[квітень. 28-е, 2006|12:09 am] |
блін, скільки часу пройшло відтоді, як я бачилась востаннє із більшістю реально знайомих з ЖЖ
ЖЖ створює ілюзію того, що людина поруч
та й інет загалом
а ще більш відчуття відстані, розлуки якоїсь нівелюються з-за того, що є в неті і люди, яких дійсно часто бачиш
от мізки і плутаються |
|
|
| Ася. Невеличка зачистка кадрів. |
[квітень. 26-е, 2006|12:41 am] |
Сьогодні почистила трохи контакт-лист.
Стало сумно...
Із тими, кого видалила, порівняно давно вже перестала спілкуватись.
Нема часу, нема бажання щось пояснювати про своє життя.
Навіть про статус у тій самій асі.
Здавалось би, звичайна подія, але вона завше для мене означає зміни.
Як правило, внутрішні.
Часто інерційні.
Інколи позитивні.
Рідше імпульсивні. |
|
|
| настроєве... |
[березень. 31-е, 2006|11:58 pm] |
За 2 хвилини прийде 1 квітня...
День гумору...
А я, як в воду опущена.
Тре шось міняти, бляха-муха.
Піду тонути у віршах Андруховича... |
|
|
| Трьоп... про мене |
[березень. 16-е, 2006|12:23 am] |
Сьогодні з Натою балакали годин 5.
Фігово якось...
Кількість моїх діагнозів невпинно зростає :)))
Принаймні розрулила для себе кілька приколів з батьками. Це "+".
Виявляється, розумними словами це означає "завершення процесу соціалізації".
Яка, на фіг, різниця???
Майже прийняла рішення щодо того, чим займатимусь далі. Стрьомно якось.
Але знаю, шо вирішити щось мушу. І в терміновому порядку. Це "-".
Ось так і живу: від "+" до "-". |
|
|
| (без теми) |
[березень. 14-е, 2006|12:15 am] |
Ваш результат теста - Приятно ли с вами общаться?
Вы, наверное, один из самых приятных в общении людей. Вряд ли друзья могут без вас обойтись. Это прекрасно. Возникает только один вопрос: не приходится ли вам иногда играть, как на сцене?
Пройти этот тест |
|
|
| Тест Леонардо |
[березень. 12-е, 2006|10:39 pm] |
Результаты
Умение видеть суть----------------___________________75%
Умение наблюдать явления--------______________________81%
Умение слушать и слышать--------__________________________94%
Умение выражать словом----------___________________________95%
Умение передавать состояние-----________________________86%
Умение создавать-----------------___________________72%
Умение находить
нестандартные решения-----------________________________86% |
|
|
| Самооцінка. |
[березень. 2-е, 2006|01:55 am] |
Соціум диктує свої умови.
Я жодного разу не створила нічого для СЕБЕ.
Усе завжди було розраховане на оточуючих.
Інколи на сторонніх, інколи на найближчих, але тим не менше на певну частину суспільства.
Будь-що написане, намальоване, вигадане, створене власноруч вимагає визнання.
Комусь таке визнання потрібне негайно, комусь достатньо регулярно зігрівати себе думкою, що ще не час – не та епоха, не те століття.
Не було б соціуму, не було б і самооцінки.
Самооцінка - оцінювання себе.
Оцінюється ж будь-що, якщо є з чим порівнювати, відносно чого оцінювати.
Нема соціуму - нема з чим порівняти себе, оцінити і т. д.
Навіть фраза "Мені байдуже, що про мене думають!" розрахована на певну конкретну думку оточуючих.
Можливо, негативну, але оцінку.
Так шо не тре гнати, шо байдуже. Нє катіт. |
|
|
| Кілька пунктів персонально... |
[лютий. 26-е, 2006|06:59 pm] |
Ірцю, пишу по пунктах:
1. Дяка, шо трохи мене сьогодні попустила. Я почала зариватись. Вчусь у Гончарука, блін, і чомусь роблю успіхи =(
2. Вже третю годину пишу цей мудакуватий текст на конференцію.
3. Вже давно задовбало (десь хвилині на другій).
4. Навіть в неті шукаю інформацію. Це вже повна деградація.
5. Я теж обрала Кока-Колу. Тато зара принесе.
Усьо, в принципі =) |
|
|
| navigation |
| [ |
viewing |
| |
most recent entries |
] |
| [ |
go |
| |
earlier |
] |
| |
|
|
збентежено